Доброго вечора, шановні учні! Вимушені канікули продовжено до 27 квітня, тому продовжуємо працювати дистанційно. Шукайте завдання на сторінках свого класу. Бажаю з користю провести час.

                                                                Шановні одинадцятикласники!
Пропоную вам деякі корисні матеріали для підготовки до ЗНО. Сподіваюся, вони будуть для вас корисними. Бажаю успіху у підготовці до цього важливого для вас іспиту!

Де розгортаються події:

1. у Тополівці – Україна в огні 
2. у Харкові – Мина Мазайло 
3. у Семигорах – Кайдашева сімя 
4. у Пісках – Хіба ревуть воли як ясла повні 
5. в Україні, Сибіру й Петербургу – Сон 
6. біля Кононівки – Інтермеццо 
7. на хуторі Хмарище, у Києві, Ніжині – Чорна рада 
8. в Умані – Гайдамаки 
9. у Полтаві – Наталка Полтавка 
10. на Гуцульщині, Криворівне – Тіні забутих предків 
11. Савур Могила – ой Морозе, Морозеньку 
12. Жовті Води – Чи не той то хміль… 
13. Волинь – Лісова пісня 
14. у степу під Компаніївкою - Вершники
15. В пралісах Сіхоте-Аліня (6 розділ) - Тигролови [додано]

Список присвят творів, що виносяться на ЗНО.

М.Коцюбинський «Intermezzo» — Кононівським полям

Т.Шевченко «Кавказ» — іскрєннєму моєму Якову де Бальмену

«Гайдамаки» — Григоровичу на пам’ять 22.04.1838

«Катерина» — Жуковському

М.Хвильовий «Я (Романтика)» — «Цвітові яблуні»

Г.Тютюнник «Три зозулі з поклоном» — Любові всевишній

О. Кобилянська «Земля» — своєму батькові

Місце подій, описаних у творі

«Бондарівна» — у Богуславі;

«Наталка Полтавка» Івана Котляревського — під Полтавою;

 «Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького – у Семигорах;

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного – у Пісках;

«Сон» Т.Шевченка – в Україні, в Сибіру, в Петербурзі;

 «Чорна рада» Пантелеймона Куліша – на хуторі Хмарище, у Києві, у Ніжині;

«Intermezzo» М.Коцюбинського – біля Кононівки;

«Лісова пісня» Лесі Українки — на Волині;

 «Камінний хрест» В. Стефаника — на Західній Україні;

 «Подвійне коло» Юрія Яновського — під Компаніївкою;

«Шаланда в морі» Юрія Яновського — біля Одеси;

  «Місто» Валер’яна Підмогильного — у Києві;

«Сом» Остапа Вишні — на річці Оскіл;

«Мина Мазайло» М. Куліша – у Харкові;

«Україна в огні» О.Довженка – у Тополівці;

 «Зачарована Десна» О.Довженка — на березі Десни;

«Маруся Чурай» Ліни Костенко — у Полтаві, Києві;

«За мить щастя» Олеся Гончара — у Рангуні;

 «Тигролови» Івана Багряного — Сибір, праліси Сіхоте-Аліня.

Кому присвячено твір

Т.Шевченко «Катерина» – В.А.Жуковському;

Т.Шевченко «Кавказ» – Якову де Бальмену;

М.Коцюбинський «Intermezzo» – Кононівським полям;

О. Кобилянська «Земля» – Батькові письменниці;

М. Хвильовий «Я (Романтика)» – «Цвітові яблуні» М.Коцюбинського;

Гр.Тютюнник «Три зозулі з поклоном» – Любові Всевишній;

М. Вовчок «Інститутка» – Т.Шевченку.

Псевдоніми письменників

Панас Мирний – Рудченко Панас Якович

Олександр Олесь – Кандиба Олександр Іванович

Іван Карпенко-Карий – Тобілевич Іван Карпович

Григорій Квітка-Основ'яненко – Квітка Григорій Федорович

Марко Вовчок – Вілінська Марія Олександрівна

Іван Нечуй-Левицький – Левицький Іван Семенович

Микола Хвильовий – Фітільов Микола Григорович

Остап Вишня – Павло Губенко, П. Грунський, П. Чечвянський

Іван Багряний – Лозов’ягін Іван Павлович

Леся Українка - Косач (Квітка) Лариса Петрівна

Юрія Клен – Бурґгардт Освальд

Цитати про письменників

Про кого цитата	Текст цитати	Автор цитати
Іван Вишенський	«Наближається до кращих взірців барокового стилю»	Д. Чижевський
Григорій Сковорода	«Український Сократ», «український Горацій», «український Езоп».
Григорій Квітка-Основ’яненко	«Засновник нової української прози».	Т.Шевченко
	«Утни батьку, щоб нехотя на весь світ почули, що діялось в Україні»	слова Т.Шевченка до Основ’яненка
Іван Котляревський	«Енеїда — поема народна, істинно класичне творіння»,  «Енеїда — твір, наіскрений сонцем, розпашілий од земних пристрастей»	О. Гончар
	«…сила п’єси «Наталка Полтавка»в надзвичайній простоті, правді і, найголовніше, в любові автора до свого народу, в любові, котра з серця І. Котляревського перейшла на його твір».	І. Карпенко-Карий
	«І. Котляревський — Коперник українського слова».	М. Рильський
	«І. Котляревський перший проорав глибоку борозну на цілині нової української національної культури… Те, що зробив автор «Енеїди»і «Наталки Полтавки», лишиться жити у віках. Простота, правда, любов до народу роблять невмирущими, безсмертними творіння І. Котляревського, слава якого справді «сонцем засіяла».	Є. Кирилюк
	«Над книжкою твоєї «Енеїди»/ Нащадок схилить радісне чоло».	В. Сосюра
	«Наталка Полтавка»була цілком новим, оригінальним явищем в українській літературі, вона поклала початок національній українській драматургії і національному українському театрові».	Є. Кирилюк
	«І. Котляревський показав, що і під грубою свитою б’ється людське серце».	М. Коцюбинський
	«Він між нами тепер! Він зібрав нас усіх! / Хто ж на поклик його озоветься? / З-поза довгих ста літ чи ви чуєте сміх? / То Іван Котляревський сміється».	М. Вороний
Тарас Шевченко	«Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культурі»	І. Франко
	«Шевченко як поет — це був сам народ, що продовжував свою поетичну творчість.»	М. Костомаров
Пантелеймон Куліш	«Куліш – перворядна зірка в нашому письменстві, великий знавець української мови, а притім добрий знавець язиків і літератур європейських народів».	І. Франко
	«Панько Куліш - це обдарована особа, неповторна і трагічна, навіть трагікомічна, народник без народу, елітист без еліти, літератор без літератури, політик без політичного діяння».	Юрій Шерех
Марко Вовчок	«Основоположниця дитячої української прози»
І.Нечуй-Левицький	«Великий артист зору», «Всеобіймаюче око України».	І. Франко
	«Арена людських пристрастей»	Євген Гуцало про «Кайдашеву сім`ю».
Панас Мирний	«Корифей української прози», «Перший симфоніст української прози» «В цій людині билося палке серце патріота, справжнього гуманіста».	О. Гончар
І.Франко	«Написав другий заповіт українському народові»	Ю.Шевельов про «Гімн»
	«…У важкі часи безправ’я і темряви він був для Західної України і університетом, і енциклопедією, і академією наук, і народним, не затвердженим ніякою монаршою ласкою міністром культури та освіти…»	П. Тичина
	«Іван Франко — це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. України і людськості. …Франко живе в народній пам’яті як великий Каменяр…».	М. Рильський
Леся Українка	«Дочка Прометея»
	«...єдиний мужчина»	І. Франко
	«...геніальна жінка»	М. Павлик
	«Леся Українка! Це звучить узагальнююче, як ім'я, в якому злились мільйони українок і українців, мільйони безвісних чесних борців за свободу, які в глухі часи жорстокого царизму вслід за російським пролетаріатом не побоялися устати проти гніту й рабства».	П. Тичина
Ольга Кобилянська	«Гірська орлиця»
	«Пишна троянда в саду української літератури»	М. Старицький
	«Велика українська письменниця, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх в нашому народі».	В. Земляк
	«Її твори відзначаються реалістичною правдою, глибоко захоплюючим способом зображення, силою почуття і мистецькою красою форм і мови».	О. Кобилянська
Михайло Коцюбинський	«Великий сонцепоклонник»
В. Стефаник	«Се правдивий артист із Божої ласки, яким уже нині можемо повеличатися перед світом».	І. Франко
	«Бетховен українського села»
	«Як коротко, сильно і страшно пише ця людина»	Максим Горький
В.Винниченко	«Майстер психологічного аналізу»
	«І відкіля ти взявся у нас такий»	І. Франко
Павло Тичина	«Павло Григорович Тичина - це шукання й шукання, праця і вимогливість, і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший»	О. Гончар
	«Тичина уже в «Сонячних кларнетах»відкрив усі свої козирі, а потім не раз був примушений до гри слабої і безкозирної».	М. Зеров
М. Рильський	Все для людини і завжди з людиною — цей заповіт Рильський проніс крізь бурю і сніг, крізь усе своє життя».	М. Стельмах
	«…Рильський досить витончений і складний поет… І живе він зі своїм часом, напружено і уважно в навколишнє життя вдивляється, уміє помічати в його глибині струю вічно людського, близького всім часам і народам».	М. Зеров
Володимир Сосюра	«Глибинно-бентежний березень та замріяно прозорий вересень».	М. Стельмах
М. Хвильовий	«Основоположник української прози ХХ ст.»
Є. Маланюк	«Поет залізних строф»
Ю. Яновський	«Поет людської чистоти»	О. Гончар
	«Яновський у прозі був поетом»	Юрій Смолич
Остап Вишня	«Король українського тиражу»
	«Остап Вишня – справжній мисливець і при тому поет полювання»	М. Рильський
	«Хай живуть зайці!»– життєве кредо Остапа Вишні
А. Малишко	«Солов'їне серце України»
Іван Драч	«Сонячний поет»
В. Симоненко	«Витязь молодої української поезії»	О. Гончар
	«Поет з горніх Шевченкових вершин»	В. Захарченко
Василь Стус	«Різьбяр власного духу»	І. Дзюба
Григір Тютюнник	«Один із найвидатніших наших новелістів»	В. Шевчук
Ліна Костенко	«…Критерії поетеси високі — вона вимагає від митця, а отже і від себе, не лише щирості і викінченості, а й гаряче обстоює думку: право на існування має лише те, що потрібно сучасності».	В. Симоненко

Автор, твір, жанр, головні герої, особливості

Автор	Назва твору	Жанр	Головні герої Особливості (поезії)
Давня українська література	«Повість минулих літ»	Літопис
	«Слово про похід Ігорів»	Героїчна поема	Князі Ігор, Святослав і Всеволод;  Ярославна (дружина Ігоря); половці Овлур, Гзак і Кончак.
Григорій Сковорода	«De libertate»	Ліричний вірш	Вірш. розмір – дактиль. Римування – суміжне.
	«Всякому місту – звичай і права»	Ліричний вірш, що став народною піснею	Вірш. розмір – дактиль. Римування – суміжне.
	«Бджола і Шершень»	Байка	Бджола, Шершень
Іван Котляревський	«Енеїда»	Бурлескно-травестійна поема	Еней, його батько Анхіз і мати Венера; троянці Низ та Евріал; верховний бог Зевс, бог-покровитель торгівлі Меркурій, бог вітрів Еол, бог моря Нептун; богиня шлюбу Юнона; цариця Дідона, пророчиця Сивілла, цариця Цирцея; цар Латин, його дружина Амата й дочка Лавінія; цар рутульців Турн.
	«Наталка Полтавка»	Соціально-побутова драма (малорос. опера)	Стара вдова Горпина Терпилиха, Наталка; родич Терпилихи Микола, коханий Наталки Петро; возний Тетерваковський, виборний Макогоненко.
Тарас Шевченко	«До Основ’яненка»	Послання	Поштовх до написання – нарис Г.Квітки-Основ’яненка «Головатий»
	«Катерина»	Соціально-побутова поема	Катерина, її батько й мати, син Івась, москаль Іван.
	«Гайдамаки»	Історико-героїчна поема	Наймит Ярема+Оксана Жид Лейба Гонта й Залізняк на чолі повстання
	«Кавказ»	Сатирична поема з елементами лірики та героїки	Монолог колонізатора, звернений до горця.
	«Сон» («У всякого своя доля»)	Сатирична поема (політична сатира)	Форма сну. Вступ і три частини:Україна, Сибір і Петербург.
	«І мертвим, і живим»	Послання
	«Заповіт»	Ліричний вірш	Вірш.розмір – хорей.
	«Мені однаково»	Ліричний вірш (медитація)	Вірш.розмір – ямб. Цикл «У казематі».
Г.Квітка-Основ’яненко	«Маруся»	Повість (сентиментально-реалістична, соціально-побутова)	Наум Дрот і дружина Настя, їхня дочка Маруся; коханий Марусі Василь, подруга Марусі Олена.
Пантелеймон Куліш	«Чорна рада»	Роман-хроніка, істор.-пригодн. роман	Переяславський полковник Яким Сомко; правобер. гетьман Павло Тетеря; ніжинський полковник Васюта Золотаренко; кошовий гетьман Зап. Січі Іван Брюховецький; московський  князь Гагін; козак Кирило Тур; полковник і панотець Шрам(Чепурний), його син Петро Шраменко; господар хутора Михайло Черевань, його дружина Меланія і дочка Леся; Божий Чоловік.
Марко Вовчок	«Максим Гримач»	Родинно-побутове оповідання	Заможний козак Максим Гримач, старша дочка Катря, молодша Тетяна; Семен – кріпак, коханий Катрі.
Іван Нечуй-Левицький	«Кайдашева сім’я	Соціально-побутова повість	Маруся й Омелько Кайдаші; Карпо+Мотря; Лаврін+Мелашка; Баба Палажка
Панас Мирний	«Хіба ревуть воли, як ясла повні»	Соціально-психолог. роман	4 частини і 30 глав («будинок з багатьма прибудовами і надбудовами» О.Білецький) Співавторство з братом Іваном Біликом.
Іван Карпенко-Карий	«Мартин Боруля»	Трагікомедія	Заможний хлібороб Мартин Боруля, дружина Палажка, син Степан, дочка Марися; шляхтич Геврасій Гуляницький, його син Микола; реєстратор з Ратуші Націєвський; повірений Трандалєв; наймити Борулі Омелько й Трохим.
Іван Франко	«Гімн»	Гімн (ліричний вірш)	Збірка «З вершин і низин» Вірш.розмір – хорей. Римування – суміжне.
	«Чого являєшся мені у сні?»	Ліричний вірш	Збірка «Зів’яле листя» (лірична драма) Вірш.розмір – ямб.
	«Мойсей»	Філософ. поема	Ліричний герой, Мойсей, князь конюхів Єгошуа; Єгова(Бог); єврейський народ; супротивники Мойсея – Датан і Авірон; демон пустелі Азазель.
Михайло Коцюбинський	«Тіні забутих предків»	Повість	Іван Палійчук, його кохана Марічка Гутенюк, дружина Палагна, сусід Юра (мольфар), матір і батько Івана, щезник, нявка, чугайстир.
	«Intermezzo»	Новела	Моя утома, Ниви у червні, Сонце, Три білих вівчарки, Зозуля, Жайворонки, Залізна рука города, Людське горе.
Ольга Кобилянська	«Земля»	Повість	Заможний газда Івоніка Федорчук, його дружина Марійка, старший син Михайло, молодший – Сава, заможний газда Василь Чоп’як, його дружина Докія, дочка Парасинка, чоловік Парасинки Тодорика, панська наймичка Анна, циганка Рахіра та її батько Григорій.
Леся Українка	«Лісова пісня»	Драма-феєрія (пролемно-філософ. драм. поема)	Лукаш, його мати, дядько Лев; Килина, діти Килини; хлопчик; Мавка, Лісовик, перелесник, Водяник, Русалка Польова, Злидні, «Той, що греблі рве», «Той, що в скалі сидить»; Доля.
	«Contra spem spero!»	Ліричний вірш	Вірш. розмір – анапест. Римування- перехресне. Без надії сподіваюсь. Збірка «На крилах пісень»
Василь Стефаник	«Камінний хрест»	Псих. новела (студія, тобто художнє дослідження душевних переживань героя)	Іван Дідух, його дружина Катерина, їхні діти, кум Михайло, селяни.
Володимир Винниченко	«Момент»	Новела	Революціонер, панночка Муся, контрабандист Семен Пустун.
Микола Вороний	«Блакитна панна»	Ліричний вірш	Хорей. Театр корифеїв.
Олександр Олесь	«Чари ночі»	Романс	Ямб. Збірка «З журбою радість обнялась»
	«О слово рідне! Орле скутий!»	Ліричний вірш	Ямб. Збірка «Будь мечем моїм»
Павло Тичина	«Ви знаєте, як липа шелестить»	Ліричний вірш	Ямб. Збірка «Сонячні кларнети»
	«Арфами, арфами…»	Ліричний вірш	Збірка «Сонячні кларнети»
	«О, панно Інно…»	Ліричний вірш	Ямб.
Максим Рильський	«Молюсь і вірю…»	Ліричний вірш	Ямб.
Володимир Сосюра	«Любіть Україну!»	Ліричний вірш	Амфібрахій. 1951 р. в газеті 2правда» за цей вірш поета звинувачено як буржуазного націоналіста.
Б.-І. Антонич	«Різдво»	Ліричний вірш	Хорей
Микола Хвильовий	«Я (Романтика)»	Новела	«Я» - главковерх «чорного трибуналу», доктор Тагабат, дегенерат, Андрюша; Мати «Я».
Юрій Яновський	«Подвійне коло»	Новела	Брати Половці: денікінець Андрій, петлюрівець Оверко, махновці Панас і Сашко, червоний командир Іван; їхній батько Мусій Половець; червоний комісар Герт.
	«Шаланда в морі»	Новела	Мусій Половець, його дружина Половчиха, рибалка Чубенко.
Валер’ян Підмогильний	«Місто»	Урбаністичний роман	Степан Радченко, Надійка, «мусінька» Тамара Василівна (її чоловік Гнідий і син Максим), Зоська, Рита, Левко, Михайло Світозаров, Вигорський.
Остап Вишня	«Моя автобіографія»	Гумореска	Іронія. Три частини.
	«Сом»	Усмішка	Збірка «Мисливські усмішки» Чотири частини.
Микола Куліш	«Мина Мазайло»	Сатирична комедія (філолог.)	Мина Мазайло, його діти Рина й Мокій, дружина Килина, дядько Тарас, тьотя Мотя, Уля.
Олександр Довженко	«Україна в огні»	Кіноповість	Родина Запорожців: Лаврін і Тетяна, їхні сини Роман, Іван, Савка, Григорій, Трохим і дочка Олеся; Христя Хутірна, Василь Кравчина; зрадник Заброда, німецький полковник Еріх фон Крауз і його син Людвіг.
	«Зачарована Десна»	Кіноповість (автобіогр. кінооповідання)	Два ліричні герої – Сашко (у новелах) і Олександр Довженко (в авторських відступах); Одарка Єрмолаївна (мати), Петро Семенович (батько), баба Марусина, дід Семен.
Ліна Костенко	«Маруся Чурай»	Історичний роман у віршах	Маруся Чурай, Гриць Бобренко, полковий обозний Іван Іскра, полтавський полковник Мартин Пушкар, козак Лесько Черкес, Галя Вишняківна, війт Семен Горбань, Бобренчиха.
Олесь Гончар	«За мить щастя»	Новела	Артилерист Сашко Діденко, мадярка Лорі (Лариса), її чоловік, комбат Шадура.
Григір Тютюнник	«Три зозулі з поклоном»	Новела	Оповідач, його батьки – Михайло й Соня; Марфа Яркова, поштар – дядько Левко.
Іван Багряний	«Тигролови»	Пригодн. роман	Григорій Многогрішний (молодий інженер-авіатор); родина Сірків: Наталка, Гриць, Денис Сірко й Сірчиха; майор НКВС Медвин.
Андрій Малишко	«Пісня про рушник»	Пісня	Анапест. Перехресне римування. Народна пісня літературного походження.
Василь Симоненко	«Лебеді материнства»	Ліричний вірш (колискова)	Хорей. Суміжне римування.
Василь Стус	«Як добре те, що смерті не боюсь я…»	Ліричний вірш	Ямб.
	«О земле втрачена, явися!...»	Ліричний вірш	Ямб. Невольницька лірика.
Іван Драч	«Балада про соняшник»	Балада(модерна)	Верлібр.
Євген Маланюк	«Стилет чи стилос?...»	Ліричний вірш	Ямб. Еміграційна література.

Будьте наполегливі – втілюйте свої мрії в життя

Всі твори до ЗНО 2014 з української літератури

Письменник	Твір до ЗНО
Давня українська література:	Слово про похід Ігорів, Повість минулих літ
Усна народна творчість:	Ой Морозе, Морозенку, Чи не той то Хміль, Дума про Марусю Богуславку, Балада «Бондарівна»
Антонич Богдан-Ігор:	Різдво
Багряний Іван:	Тигролови
Винниченко Володимир:	Момент
Вишня Остап:	Мисливські успішки, Моя автобіографія
Вовчок Марко:	Максим Гримач
Вороний Микола:	Блакитна Панна
Гончар Олесь:	За мить щастя
Довженко Олександр:	Зачарована Десна, Україна у вогні
Драч Іван:	Балада про соняшник
Карпенко-Карий Іван:	Мартин Боруля
Квітка-Основ'яненко Григорій:	Маруся
Кобилянська Ольга:	Земля
Костенко Ліна:	Маруся Чурай, Українське альфреско, Страшні слова, коли вони мовчать
Котляревський Іван:	Енеїда(скорочено), Наталка-Полтавка
Коцюбинський Михайло:	Intermezzo, Тіні забутих предків
Куліш Микола:	Мина Мазайло
Куліш Пантелеймон:	Чорна рада
Маланюк Євген:	Стилет чи стилос?
Малишко Андрій:	Пісня про рушник
Мирний Панас:	Хіба ревуть воли, як ясла повні
Нечуй-Левицький Іван:	Кайдашева сім'я
Олесь Олександр:	Чари ночі, О слово рідне! Орле скутий!
Підмогильний Валер’ян:	Місто
Рильський Максим:	Молюсь і вірю
Симоненко Василь:	Лебеді материнства
Сковорода Григорій:	De Libertate, Всякому місту - звичай і права, Бджола та шершень, Афоризми
Сосюра Володимир:	Любіть Україну
Стефаник Василь:	Камінний хрест
Стус Василь:	Збірка віршів
Тичина Павло:	Ви знаєте, як липа шелестить..., О панно Інно, Арфами, арфами
Тютюнник Григір:	Три зозулі з поклоном
Українка Леся:	Contra spem spero!, Лісова пісня
Франко Іван:	Гімн (Вічний революцйонер...), Чого являєшся мені у сні, Мойсей
Хвильовий Микола:	Я (Романтика)
Чурай Маруся:	Віють вітри,Засвіт встали козаченьки
Шевченко Тарас:	До Основ'яненка, Катерина, Гайдамаки, Кавказ, Сон («У всякого своя доля»), І мертвим, і живим, і ненародженим, Заповіт (Як умру, то поховайте ...), Мені однаково
Яновський Юрій:	Подвійне коло, Шаланда в морі

Псевдоніми: 

Григорій Квітка-Основ’яненко –Квітка Григорій

Марко Вовчок – Вілінська Марія

Іван Нечуй-Левицький – Левицький Іван

Панас Мирний – Рудченко Панас

Іван Білик – Рудченко Іван

Іван Карпенко-Карий – Тобілевич Іван

Микола Садовський – Тобілевич Микола

Леся Українка – Косач Лариса

Олександр Олесь - Кандиба Олександр

Олег Ольжич – Кандиба Олег

Микола Хвильовий – Фітільов Микола

Остап Вишня – Губенко Павло

Іван Багряний – Лозов’ягін (Лозов’яга) Іван

Юрій Клен – Бурґгардт Освальд

Присвяти:
М.Коцюбинський – «Intermezzo» (Кононівським полям)
Т.Шевченко – «Кавказ» (іскрєннєму моєму Якову де Бальмену)
«Гайдамаки» (Григоровичу на пам'ять 22.04.1838)
«Катерина» (Жуковському)
М.Хвильовий – «Я (Романтика)» («Цвітові яблуні»)
Г.Тютюнник – «Три зозулі з поклоном» (Любові всевишній) 

О.Кобилянська – «Земля» (Юліанові Я.Кобилянському, батькові)

Празька школа: Євген Маланюк
Шістдесятники: Василь Симоненко, Іван Драч, Григір Тютюнник, Ліна Костенко
Письменники-емігранти: І. Багряний, Є. Маланюк, У. Самчук, В. Барка, Т. Осмачка, О. Олесь
Дисиденти: Василь Стус 

 Стопи: двоскладові: хорей ( U —́ );

ямб ( —́ U ); спондей ( —́ —́ ); пірихій ( U U )
трискладові: дактиль ( —́ U U );

амфібрахій ( U —́ U ); анапест ( U U —́ ) 

Види лірики:1) громадянська (політична) – опис подій суспільно-політичного життя; оспівування відомих історичних осіб, виявлення патріотичного почуття, любов до Батьківщини;
2) філософська – відображення проблем буття людини та суспільства (життя і смерть, любов і ненависть, призначення людини у світі);
3) пейзажна – роздуми і почуття поета, викликані картинами та явищами природи;
4) інтимна – переживання героя, пов’язані з його особистим життям. 

Де розгортаються події:1)у Тополівці – Україна в огні
2)у Харкові – Мина Мазайло
3)у Семигорах – Кайдашева сімя
4)у Пісках – Хіба ревуть воли як ясла повні
5)в Україні, Сибіру й Петербургу – Сон
6)біля Кононівки – Інтермеццо
7)на хуторі Хмарище, у Києві, Ніжині – Чорна рада

8)в Умані – Гайдамаки

9)у Полтаві – Наталка Полтавка

10)на Гуцульщині, Криворівне – Тіні забутих предків

11)Савур Могила – ой Морозе, Морозеньку

12)Жовті Води – Чи не той то хміль…

13)Волинь – Лісова пісня

14)у степу під Компаніївкою - Вершник 

Цитати:Іван Вишенський
«Наближається до кращих взірців барокового стилю» Д. Чижевський
Іван Котляревський

«Вважають зачинателем нової української літератури», «Наталка Полтавка започаткувала нову українську драматургію, написану живою розмовною мовою, побудовану на засадах народності»

Григорій Квітка-Основ’яненко
Т.Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка «батьком нової української прози»
Тарас Шевченко«Він був сином мужика і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культурі» І. Франко 

«Любити Шевченка – любити Україну, любити Україну – любити Шевченка» Вересаєв

«Утни батьку, щоб нехотя на весь світ почули, щ діялось в Україні» - слова Т.Шевченка до Основ яненка.

«Кавказ – це огниста інвектива проти темного царства, становища загальнолюдського» І.Франко

«Не вмирає душа наша, не вмирає воля»-Т.Шевченко «Кавказ»
Пантелеймон Куліш 

«Один із довершеніших історичних творів в українській літературі»
«Куліш – перворядна зірка в нашому письменстві, великий знавець української мові, а притім добрий знавець язиків і літератур європейських народів» І. Франко 

Марко Вовчок«Основоположниця дитячої української прози» 

Іван Нечуй-Левицький«Колосальне всеобіймаюче око всієї Правобережної України» І.Франко

«Арена людських пристрастей» Євген Гуцало про «Кайдашеву сім ю»

«жодна література світу не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо і захмареного тугою за кращим життям твору про селянство»  М.Рильський про першу соціально-побутову повість.
Панас Мирний 

Разом з Іваном Біликом писали перший соціально-психологічний роман

«Будинок с багатьма прибудовами і надбудовами зробленими неодночасно…» О.Білецький про композицію «Хіба ревуть воли…»
«Корифей української прози» 

Іван Франко

«Написав другий заповіт українському народові» Ю.Шевельов про «Гімн»
Ольга Кобилянська«Гірська львиця»
«Велика українська письменниця, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх в нашому народі» В. Земляк
«Пишна троянда в саду української літератури» М. Старицький
Михайло Коцюбинський«Сонцепоклонник»
«Його проза - це синтез народності і гуманізму, воістину загальнолюдського масштабу інтереси, глибинність естетичного змісту, рівне мислення, вивершеність образів, найяскравіші грані майстерності, завдяки чому твори Коцюбинського – це і духовний образ, і суть буття народу, його жива історія, великі гуманістичні уроки, мрія про будучину» П. Кононенко

«Іван та Марічка – українські Ромео ї Джульєта» 

Василь Стефаник

«Бетховен українського села»

Павло Тичина 

«Шукання й шукання, праця і вимогливість, і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший» О. Гончар
Володимир Сосюра«Глибинно-бентежний березень та замріяно прозорий вересень» М. Стельмах
Микола Хвильовий«Основоположник української прози ХХст.»
Остап Вишня«Король українського тиражу»
«Остап Вишня – справжній мисливець і при тому поет полювання» М. Рильський 

«Хай живуть зайці!» - життєве кредо
Андрій Малишко«Солов’яне серце України»
Іван Драч«Сонячний поет»
Василь Стус«Поезія Василя Стуса – наскрізь людська і людяна, вона повна піднесень і падінь, одчаїв і спалахів радості, прокльонів і прощень, криків болю й скреготів зціплених зубів, зіщулень у собі і розкривань безмежності світу» Ю. Тевельов
«Цільність і всеохопність… патріотизму» М. Коцюбинська
Є. Маланюк«Імператор залізних строф» 

Афоризми Григорія Сковороди:

Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?

Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.

Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?

Не все те отрута, що неприємне на смак.

Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя.

Бери вершину і матимеш середину.

З усіх утрат втрата часу найтяжча.

Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.

Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.

Більше думай і тоді вирішуй.

Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.

У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.

Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.

Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!

З видимого пізнавай невидиме.

Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись..

Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.

Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.

Мудрець мусить і з гною вибирати золото.

Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?

Сліпі очі, коли затулені зіниці.

Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.

Все минає, але любов після всього зостається.

Кому душа болить, тому весь світ плаче.

Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.

Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.

Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.

Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.

Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.

Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.

Не любить серце, не бачачи краси.

Що вподобав, на те й перетворився.

Не за обличчя судіть, а за серце.

Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?

Світло відкриває нам те, про що ми у темряві лише здогадувалися.

Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.

Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?

Не називай солодким те, що породжує гіркоту.

Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові.

Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її.

Невже ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня?

Не розум від книг, а книги від розуму створились.

Перший:

-твір нової української літератури: «Енеїда» І.Котляревського

-драматичний твір: «Наталка Полтавка» І.Котляревського

-прозовий твір: «Маруся» Г.Квітки-Основ'яненко

-історичний роман: «Чорна рада» П.Куліша

-соціально-побутова повість: «Кайдашева сім'я» І.Нечуй-Левицького

-соціально-психологічний роман: «Хіба ревуть воли…» П.Мирного

-урбаністичний роман: «Місто» В.Підмогильного

Романи:

-«Чорна рада» П.Куліш

-«Хіба ревуть воли…» П.Мирний

-«Маруся Чурай» Л.Костенко

-«Вершники» Ю.Яновський

-«Місто» В.Підмогильний

-«Тигролови»  І.Багряний

Повісті:

-«Маруся» Г.Квітка-Основ'яненко

-«Кайдашева сім'я» І.Нечуй-Левицький

-«Земля» Ольга Кобилянська

-«Тіні забутих предків» М.Коцюбинський

Оповідання:

-«Максим Гримач» Марко Вовчок

Кіноповісті:

-«Зачарована Десна» О.Довженко

-«Україна в огні» О.Довженко

Новели:

-«Камінний хрест» В.Стефаник

-«Інтермецо» М.Коцюбинський

-«За мить щастя» Олесь Горнар

-«Три зозулі с поклоном» Григір Тютюник

-«Момент» В.Виниченко

-«Вершники» Ю.Яновський

-«Я(Романтика)» М.Хвильовий

Драми:

-«Наталка Полтавка» І.Котляревський

-«Мина Мазайло» М.Куліш

-«Лісова пісня» Леся Ураїнка

-«Мартин Боруля» І.Карпенко-Карий

Поеми:

-«Мойсей» І.Франко

-«Катерина», «Гайамаки», «Кавказ», «Сон» Т.Шевченко

-«Енеїда» І.Котляревський

Вірші:

-«Де лібертате», «Всякому місту…» Г.Сковорода

-«До Основ'яненка», «І мертвим, і живим…», «Заповіт», «Мені однаково…» Т.Шевченко

-«Гімн», «Чого являєшься мені у сні» І.Франко

-«Контра спем сперо» Леся Українка

-«Блакитна Панна» М.Вороний

-«Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!...» О.Олесь

-«О панно Інно», «Арфами, арфами…», «Ви знаєте як, липа шелестить…» П.Тичина

-«Молюсь і вірю» М.Рильський

-«Любіть Україну» В.Сосюра

 -«Різдво» Богдан-Ігор Антонич

-«Пісня про рушник» А.Малишко

-«Лебеді материнства» В.Симоненко

-«Як добре те, що смерті не боюсь я…», «О земле втрачена…» В.Стус

-«Балада про соняшник» І.Драч

-«Страшні слова…», «Українське альфреско» Л.Костенко

-«Стилет чи стилос?» Є.Маланюк

Назва	Визначення	Приклад
Епітет	Художнє означення	Прощавайте, сині гори, білії сніги.
Алегорія	Зображення відокремленого поняття через конкретні предмети та образи.	Грім розсердився..
Порівняння	Зіставлення двох предметів або явищ із метою пояснити один з них за допомогою іншого.	«Москва, як ріка, загасає …»
Іронія	Приховане глузування	Це правду ви кажете, пане! Усі босоногі й голодні — П’яниці, ледащо, злодії І люди ні на що не годні..
Метонімія	Зближення, зіставлення понять за суміжністю позначуваних понять, коли предмет чи явище позначають за допомогою інших слів і понять.	золото у вухах (замість: золоті сережки чи сережки з золота)
Гіпербола	Художнє перебільшення, яке використовується, щоб підсилити враження	швидкий як блискавка, блискавичний(літота навпаки)
Метафора	Приховане порівняння, побудоване на подібності або контрасті явищ, у якому слова “як”, “начебто”, “немов” відсутні, але припускаються.	вечір-мулат підійшов до порога.
Риторичні питання, оклики	Посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді	«Хто тільки не проклинав станційних наглядачів, хто з ними не лаявся!» (О. Пушкін)
Анафори	Єдинопочаток	Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, Як тяжко рветься на цій землі Древнє чоловіче коло, Як тяжко зчеплені чоловічі руки, Як тяжко почати і зупинити…
Епіфори	Єдність кінцівок	— У тебе задовгі руки, — сказав Прокруст, — Відрубаємо — і ти будеш щасливий. — У тебе задовгі ноги, — сказав Прокруст, — Відрубаємо — і ти будеш щасливий.
Градація	Своєрідне угруповання визначень або за нарос­танням, або за ослабленням експресивно-емоцій­ної сили	“Зросте любов моя, всякчас нова,  Люблю ніжніше, мовчки, до нестями”;
Антитеза	Протиставлення	Так, тут це все було: і жага до вбивства і жага до любові. (Chr. Wolf, «Kasandra»)
Інвектива	Різке обвинувачення	Я.Савченко “Репліка” (реп-батл)
Панегірик	Різке звеличення	похвальна промова на урочистих усенародних зборах
Інверсія	Порушення узвичаєного порядку слів, перестанов­ка частин фрази.	Життя ще довге перед мною, Я молодий, я ще й не жив… Чого ж горючою сльозою свою я пісню окропив?
Алітерація	Повторення приголосних звуків	Тінь там тоне, тінь там десь…
Асонанс	Повторення голосних звуків	І день іде, і ніч іде.
Символ	Заміна абстрактного або узагальнюючого поняття конкретним образом.	Голуб – символ миру, свічка і символ краси(«Є дівчина, якби сюди ввійшла — померкли б всі свічки та всі красуні») і символ життя(«І ось в крові, в багні весільна сукня. І згасла свічка, як твоє життя»), і символ небезпеки («Завчасно ви глузуєте, панове, Дивіться як би свічка ця пожежі нам, бува, не наробила»).
Оксиморон	Сполучення слів, що виражають протилежні або суперечливі поняття, і як результат, виникає нове смислове значення (дотепно-безглузде, алогізм).	«Многоголоса тиша», «дзвінка тиша», «вас я боюся, ви трупи живії, мрій наших спільних, любові, надій, вас я боюся — ви, зрадники-друзі…